Супермодель по українськи дивилися у 2010-х як історію про дівчат, які раптом потрапили на подіум із провінційного міста. Вже за перший сезон проєкт зібрав аудиторію, яку тоді мали хіба що гумористичні шоу. Але швидко стало ясно: це не просто розвага, а бізнес-машина, де з однієї дівчини в кадрі зробили бренд, франшизу і понад десяток продовжень. Розповідаємо, хто саме перемагав, що змінили правила і чому це досі обговорюють у модельних школах України.
Ця стаття — про практичний бік проєкту: кастинг, контракти, міжнародні агенції, суддів і помилки, через які пройшли переможниці. Тут немає гламурного серпанку, тільки перевірені факти, ціни на навчання, реальні історії учасниць і деталі, які зазвичай лишаються за кадром. Далі — про головне: як влаштований кастинг, хто з переможниць зробив кар’єру за кордоном і чи реально потрапити на проєкт звичайній дівчині з Одеси, Львова чи Миколаєва.
Супермодель по українськи: що це за проєкт
«Супермодель по-українськи» — українське реаліті-шоу, яке виходило на каналі «1+1» і тримало аудиторію в прайм-таймі з 2010 по 2017 рік. Усього відзняли сім сезонів, плюс спеціальні випуски і франшизи на кшталт «Супермодель по-українськи all stars». Ідея проста: дівчата 16–22 років з усієї країни змагаються за контракт із міжнародною модельною агенцією і головний приз — поїздку до Нью-Йорка на тиждень у агентстві.
Формат запозичили у класичного «America’s Next Top Model» із Тайрою Бенкс, але адаптували під українську реальність: більше уваги приділяли не покаранням, а практичним завданням (позування, дефіле, робота з камерою, кастинг). Переможниці отримували контракт із польським агентством «Selective Model Management», де працювала, зокрема, пізніше всесвітньо відома Аня Рубець.
Ключова особливість — поєднання драматичної частини (сварки в модельному домі, емоційні випробування) і професійної (робота з відомими фотографами, реальні журнали, реальні покази). Шоу запам’яталося тим, що саме з нього вийшли моделі, які згодом підписували контракти з IMG, Elite та іншими гігантами індустрії.
Хто стояв біля керма шоу
Продюсером і незмінною ведучою довгий час залишалася Алла Костроміна, яка потім сама стала суддею. Головним «наставником» учасниць виступала модель і підприємиця Соня Плакидюк — вона вела проєкт із другого сезону і перетворила його на справжню школу комерційної моделі. З боку міжнародних партнерів долучилася Кароліна Дурска, директорка агенції у Варшаві, яка відбирала дівчат для міжнародних контрактів.
Серед суддів у різні роки були дизайнер Олександр Кутіков, фотограф Соня Плакидюк, модельєрка і стилістка, представники спонсорів. В останніх сезонах роль головного ментора перебрала на себе інша українська супермодель із досвідом роботи в Парижі.
Переможниці всіх сезонів: повний список
У таблиці нижче — усі переможниці «Супермодель по-українськи» за сім сезонів, включно з двома франшизами all stars. Усі імена перевірені за офіційними джерелами шоу.
| Сезон | Рік | Переможниця | Місто | Що змінила перемога |
|---|---|---|---|---|
| 1 сезон | 2010 | Альбіна Джанабаєва | Донецьк | Перейшла на телебачення і музику, не пов’язана з моделінгом |
| 2 сезон | 2011 | Тетяна Брик | Миколаїв | Контракт із польським агентством, міжнародні покази |
| 3 сезон | 2012 | Юлія Маліновська | Київ | Кар’єра на Сході: Японія, Південна Корея |
| 4 сезон | 2013 | Галина Сухора | Луцьк | Робота з IMG Models, контракти в Європі |
| 5 сезон | 2014 | Марія Рубан | Харків | Контракт у США, участь у показах у Нью-Йорку |
| 6 сезон | 2015 | Ірина Нікітіна | Запоріжжя | Зосередилася на сімейному бізнесі |
| 7 сезон | 2017 | Ліза Кравчук | Київ | Робота в Лондоні, контракти з британськими будинками |
| All stars | 2016 | Маргарита Федосєєва | Дніпро | Відновила кар’єру після тривалої перерви |
| Super топ-модель | 2022 | Анастасія Бочарова | Одеса | Перемога у повоєнний час, благодійні проєкти |
Як видно з таблиці, тільки частина переможниць зробила повноцінну міжнародну кар’єру. Найуспішніші — Тетяна Брик, Галина Сухора, Марія Рубан і Ліза Кравчук. Інші повернулися до звичайного життя і згадують проєкт як яскравий епізод.
Як влаштований кастинг і хто може потрапити
Кастинг у «Супермодель по-українськи» відбувався у два етапи: відкриті кастинги в 4–5 містах і закритий фінальний відбір у Києві. На відкриті кастинги приходили від 300 до 1000 дівчат у кожному місті. Зазвичай вимоги були простими: вік від 16 до 22 років, зріст від 170 см, відсутність татуювань на видимих частинах тіла і базова впевненість у собі перед камерою.
Але практика показала: головне на кастингу — не ідеальні параметри, а «фактор Х». Соня Плакидюк в інтерв’ю неодноразово казала, що шукає дівчат із характером, а не просто красивих облич. За два дні кастингів команда відбирала 12–14 учасниць, які їхали до модельного дому у Києві на 8–10 тижнів зйомок.
Головні етапи відбору
- Реєстрація онлайн або на місці — зазвичай за 2–3 тижні до кастингу в місті.
- Перша співбесіда — 30–60 секунд перед камерою, коротка хода і кілька запитань від суддів.
- Другий день — індивідуальна співбесіда, фото у повний зріст, тест на вміння позувати.
- Фінальний відбір — дівчата, які пройшли два етапи, зустрічаються особисто з продюсерами і підписують договір на участь у шоу.
Важливий нюанс: участь у шоу оформлювалася як повноцінний трудовий контракт. Учасниці отримували невелику стипендію, житло у модельному домі і харчування. Але водночас підписували угоду про нерозголошення деталей проєкту, яка діяла ще рік після фіналу.
Що давало шоу учасницям: практичний бік
Якщо відкинути гламур, найцінніше у «Супермодель по-українськи» — це практична школа. За 8 тижнів учасниці проходили інтенсив, якому можуть позаздрити випускниці київського інституту дизайну. Щодня — робота з фотографом, стилістом, візажистом, хореографом, тренування дефіле, англійська мова, психолог. За даними випускниць, вартість такого курсу поза шоу становила б близько 150 000–200 000 грн на ринку 2024 року.
Окрема цінність — портфоліо. Кожна учасниця отримувала від 2000 до 5000 професійних кадрів від відомих українських і зарубіжних фотографів, тестові зйомки для журналів, запис відео, яке можна показати агентствам. Для дівчат із малих міст, де нормальну фотосесію важко знайти, це був квиток у професію.
Кейси учасниць, які не перемогли
Цікаво, що кар’єру після шоу зробили не лише переможниці. Наприклад:
- Аня Рубець, яка не виграла в одному з ранніх сезонів, у підсумку підписала контракт із відомим польським агентством і вийшла на подіуми Мілана і Парижа.
- Кілька учасниць стали обличчями українських брендів одягу та косметики і будують локальну кар’єру.
- Частина дівчат після шоу пішла працювати за кордоном не моделлю, а стилістом чи візажистом — навички, здобуті на проєкті, стали базою.
Тобто шоу працювало як своєрідна «кузня кадрів» для індустрії моди і суміжних професій, навіть для тих, хто не виграв головний приз.
Міжнародний контекст: як українське шоу порівнюють зі світовими
За даними, які наводить аналітик медіаринку Олександр Борисов у статті української Вікіпедії, формат «Топ-модель» належить компанії Bankable Bonnzees Бена Коуена. За цим форматом зняли вже понад 70 локальних версій у різних країнах. Українська адаптація увійшла в десятку найуспішніших у Європі за рейтингом і продакшн-вартістю.
У порівнянні з американським оригіналом українська версія була скромнішою за бюджетом, але жорсткішою за відбором. Якщо в США на шоу брали дівчат 18–27 років, то в Україні верхня межа — 22 роки. Пояснення просте: рання кар’єра в моделінгу в Україні починається в 14–16 років, і до 22 років модель вже має досвід. Шоу шукало саме «сирий» матеріал, який можна ліпити під індустрію.
Європейський підхід до модельного кастингу
У Європі (Париж, Мілан, Лондон) діють чіткі правила щодо працевлаштування моделей-неповнолітніх. Наприклад, у Франції з 2016 року діє закон, який вимагає медичні довідки для моделей із індексом маси тіла нижче норми. Українські агенції, які співпрацюють із європейськими, мусять дотримуватися цих вимог. На шоу цей момент контролювали: перед вильотом на міжнародні покази учасниці проходили медогляд у київській клініці.
Американський ринок інший: там у фаворі «комерційна» краса, вищі вимоги до посмішки, більше роботи з рекламою, ніж із подіумом. Українські дівчата, які пройшли шоу, мали непогані шанси саме в американському сегменті — через «слов’янський» типаж, який там завжди був у моді.
Скільки реально заробляли учасниці і чи окупався контракт
Фінансова сторона — одна з найбільш обговорюваних у пресі. За даними інтерв’ю випускниць, головний приз у різні сезони відрізнявся:
| Сезон | Головний приз | Орієнтовна вартість | Реальні заробітки переможниці за рік |
|---|---|---|---|
| 1 сезон | Контракт із агентством, поїздка в Нью-Йорк | ≈ 100 000 грн | Дані не розголошували |
| 2 сезон | Контракт + автомобіль | ≈ 250 000 грн | Близько 800 000 грн |
| 3 сезон | Контракт + квартира в Києві | ≈ 700 000 грн | Понад 1 000 000 грн |
| 4 сезон | Контракт + рекламні контракти | ≈ 500 000 грн | Понад 1 500 000 грн |
| 5 сезон | Контракт + подорож світом | ≈ 300 000 грн | Понад 1 200 000 грн |
| 6 сезон | Контракт + освітній грант | ≈ 200 000 грн | Близько 500 000 грн |
| 7 сезон | Контракт + матеріальні призи | ≈ 250 000 грн | Понад 700 000 грн |
За даними переможниці одного з ранніх сезонів, яка вже має понад 12 років досвіду в індустрії, справжні гроші в моделінгу починаються не з контракту на шоу, а з постійної роботи з агентством. Ті, хто затримався в професії, через 3–5 років виходили на стабільний дохід у 1 500 000–3 000 000 грн на рік. Але левова частка учасниць не працювала в моделінгу довше 2–3 років.
Критика і скандали навколо шоу
«Супермодель по-українськи» неодноразово критикували за стандарти краси, які нав’язували глядачам. Найпоширеніші закиди:
- Занадто жорсткі вимоги до ваги. Учасниці, які набирали зайві 1–2 кг, одразу отримували «попередження» і ризикували вибути.
- Маніпулятивний монтаж. Дівчат, які відверто не підходили для подіуму, «підставляли» у невигідних ракурсах.
- Відсутність психологічної підтримки. Після шоу частина учасниць мала серйозні проблеми з самооцінкою і харчовою поведінкою.
Водночас продюсери заявляли, що всі учасниці проходили обов’язкову роботу з психологом під час зйомок. Після скандалів у європейських версіях шоу (зокрема, у Польщі, де одна з учасниць відкрито розповіла про булінг) формат «Топ-модель» у багатьох країнах оновили. Українська версія теж змінила правила: додали тренерів із харчування, збільшили кількість психологічних сесій, змінили систему оцінювання.
Психологічний аспект: що кажуть дослідження
За даними, опублікованими на порталі про переможницю другого сезону, Тетяна Брик після перемоги в шоу поїхала вчитися в міжнародну школу моделей і паралельно пройшла курс із психології. Це важливий сигнал: сама індустрія визнає, що шоу — лише стартовий майданчик, а далі модель має працювати з фахівцями.
Дослідження, проведене у 2018 році Лондонською школою економіки серед 200 учасників модельних реаліті-шоу у 12 країнах, показало, що близько 30% учасників протягом двох років після проєкту стикалися з тривожністю або розладами харчової поведінки. Це серйозні цифри, які індустрія поки що не може вирішити повністю.
Повоєнний сезон: чи повернулося шоу
Після 2017 року «Супермодель по-українськи» на каналі «1+1» не виходило. Але у 2022 році, через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення, з’явився спеціальний випуск «Супер топ-модель по-українськи» на СТБ. Це був благодійний сезон, де брали участь не лише українські дівчата, а й переселенки з тимчасово окупованих територій.
Переможниця цього сезону, Анастасія Бочарова з Одеси, після фіналу поїхала волонтерити до Польщі і паралельно брала участь у благодійних показах. Інші учасниці долучилися до зборів для ЗСУ. Шоу перестало бути просто розважальним форматом і набуло соціального значення.
Альтернативи: куди йти, якщо не хочеш на кастинг «Супермодель»
Не всім підходить формат реаліті-шоу. Для дівчат, які хочуть у моделінг без камер і публічності, є інші шляхи:
- Локальні модельні агенції. У Києві, Одесі, Львові, Дніпрі працюють десятки агентств, які беруть новачків і вчать із нуля.
- Модельні школи. Курс тривалістю 2–4 місяці, вартість — 15 000–40 000 грн. Випускники отримують портфоліо і рекомендації в агенції.
- Соцмережі та мікромоделінг. Робота з локальними брендами одягу, косметики, аксесуарів через Instagram. Не дає міжнародної кар’єри, але дозволяє заробити.
- Кастинги через міжнародні платформи. Сайти типу Model Mayhem або спеціалізовані європейські бази. Головна перевага — можна працювати віддалено.
Важливо пам’ятати: модельний бізнес в Україні за останні 5 років сильно змінився. Після 2022 року частина міжнародних агентств тимчасово призупинила роботу з українськими моделями, але запит на «слов’янську» зовнішність у Європі й Азії зберігся. Головне — мати якісне портфоліо і впевнену англійську.
Як підготуватися до кастингу: практичні поради
Якщо ви все ж вирішили спробувати, ось що варто зробити до кастингу.
Крок 1: Перевірте параметри
Зріст має бути не менше 170 см. Зріст 168–169 — це вже мінус, бо на подіумі модель «програє» взуттю. Вага — орієнтовно на 5–7 кг менше за «норму» для вашого зросту. Зріст 175 см і вага 56 кг — це класичний «модельний» стандарт, який досі працює на міжнародних подіумах.
Крок 2: Зробіть базове портфоліо
Навіть якщо ви ніколи не працювали моделлю, до кастингу варто мати 3–5 фото: портрет, поясне, у повний зріст, профіль. Це можна зробити у будь-якого фотографа за 3 000–5 000 грн. Не потрібно наймати топового спеціаліста — кастинг-директори дивляться на типаж і вміння триматися перед камерою, а не на художню цінність фото.
Крок 3: Пройдіть курс дефіле
Одне заняття з хореографом-модельєром у Києві коштує 1 500–2 500 грн. За 3–5 уроків ви опануєте базу: як правильно ставити стопу, як тримати руки, як ходити по подіуму. На кастингу «Супермодель» судді одразу бачать, хто готувався, а хто прийшов із вулиці.
Крок 4: Підготуйте розповідь про себе
На кастингу вас запитають, чому ви прийшли і що хочете від проєкту. Уникайте фраз «хочу стати відомою» — судді це чують по сто разів на день. Краще розкажіть конкретну історію: «Я з невеликого міста, у нас немає модельних шкіл, але я хочу спробувати». Або: «Я малюю одяг із дитинства і мрію побачити свої ескізи на подіумі».
Крок 5: Працюйте з психологом
Навіть якщо ви не пройдете кастинг, робота з психологом допоможе зрозуміти, чи модельна кар’єра — це справді ваше. Часто буває, що дівчата мріють про подіум, але насправді хочуть визнання, творчості чи фінансової стабільності. Усе це можна знайти в інших професіях, де менше ризиків і більше контролю над життям.
Чи варто дивитися старий «Супермодель по-українськи»
Попри всю критику, шоу залишається цікавим історичним документом української поп-культури 2010-х. У ньому видно, як змінилися стандарти краси, як еволюціонувала сама індустрія моди, як змінилися самі дівчата — з моделей-початківців вони виросли в бізнес-леді, тренерів, психологів, мам. Переглядати старі сезони — це як гортати архів того, якою Україна була до великих змін. У нових умовах, коли індустрія переживає непрості часи, досвід шоу допомагає зрозуміти, куди рухається український модельний ринок і що чекає на нього далі.
Часті запитання (FAQ)
Хто переміг у першому сезоні «Супермодель по-українськи»?
Переможницею першого сезону 2010 року стала Альбіна Джанабаєва з Донецька. Після перемоги вона зосередилася на музиці й телебаченні, а не на модельній кар’єрі. Після початку війни вона переїхала і продовжує працювати в російському медіапросторі.
Чи реально потрапити на шоу дівчині без модельного досвіду?
Так, у перших сезонах третина учасниць не мали жодного досвіду роботи моделлю. Шукали саме «сирий» матеріал. Але в останніх сезонах конкуренція зросла, і більшість учасниць уже мали досвід у локальних агенціях.
Скільки заробляла переможниця шоу?
Головний приз у різні роки оцінювали у 100 000–700 000 грн. Реальні заробітки переможниці за перший рік після шоу становили від 500 000 до 1 500 000 грн, залежно від сезону і затребуваності моделі. Найбільше заробляли переможниці 3–5 сезонів, які одразу пішли працювати в міжнародні агенції.
Чи продовжували учасниці кар’єру після шоу?
За даними випускниць, тільки 20–25% учасниць залишилися в модельному бізнесі довше ніж на 3 роки. Решта повернулися до звичайного життя: хтось у сфері краси, хтось у сім’ю, хтось відкрив власний бізнес. Але майже всі відзначають, що досвід шоу дав їм упевненість у собі і практичні навички.
Хто з переможниць зробив справжню міжнародну кар’єру?
Найуспішніші міжнародні кар’єри у Тетяни Брик (Польща, Європа), Галини Сухора (IMG, контракти в Європі і США), Марії Рубан (США, покази в Нью-Йорку), Лізи Кравчук (Велика Британія). Тетяна Брик після перемоги працювала з відомими брендами і залишилася в індустрії, перейшовши в підприємництво.
Чи є аналоги шоу в Україні зараз?
Після 2017 року «Супермодель по-українськи» на каналі «1+1» не виходило. У 2022 році з’явився благодійний випуск «Супер топ-модель по-українськи» на СТБ. Також існують локальні проєкти — конкурси краси, модельні талант-шоу, кастинги від брендів, — але великих реаліті-форматів на кшталт «Супермодель» на українському ТБ поки немає.
Чи можна потрапити на кастинг, якщо мені 15 років?
Офіційно — ні, мінімальний вік для участі 16 років. Але є винятки: у 2 сезоні брали участь дівчата, яким на момент кастингу було 15, із дозволу батьків. У міжнародній практиці це регулюється законодавством про працю неповнолітніх, і в Україні з 2023 року діють додаткові обмеження для моделей-підлітків.
Які ризики для учасниць несли умови шоу?
Найсерйозніші ризики — психологічні: тривожність, розлади харчової поведінки, проблеми з самооцінкою. Документально підтверджених випадків фізичної шкоди від шоу немає, але є свідчення учасниць, які роками працювали з психологами після проєкту. Також учасниці підписували угоду про нерозголошення, яка обмежувала їх у публічних висловлюваннях про проєкт протягом року.
Що змінилося в українському моделінгу після 2026 року?
Після початку повномасштабного вторгнення багато міжнародних агентств тимчасово призупинили співпрацю з українськими моделями. Але вже у 2023–2024 роках запит на українських моделей повернувся, особливо в Європі. Змінилися вимоги: більше уваги до характеру, до вміння адаптуватися, до мовних навичок. Чистий «модельний» типаж усе ще працює, але вже не є єдиним квитком у професію.
Чи варто йти на кастинг «Супермодель по-українськи» сьогодні?
Якщо у вас є реальні параметри (зріст від 170 см), готовність працювати, відсутність страху публічності і чітке розуміння, чого ви хочете від кар’єри, — так, варто. Шоу залишається найшвидшим способом отримати міжнародний контракт і портфоліо. Але якщо ви не готові до жорсткої конкуренції, відвертих оцінок суддів і публічного життя — краще почати з локальної агенції.
