Новий закон про звільнення з роботи: що реально змінив
Новий закон про звільнення з роботи стосується майже кожного найманого працівника в Україні, і саме тому його обговорюють голосніше, ніж будь-яку поправку до КЗпП за останні роки. Він не скасовує стару статтю 40 Кодексу законів про працю, але вводить окремі підстави, строки і виплати, яких раніше просто не було. Якщо ви працюєте в офісі, на виробництві, у сфері послуг чи в айті — ці зміни зачіпають і вас. Нижче — пояснення мовою, зрозумілою людині, яка ніколи не читала Трудовий кодекс.
Суть не в тому, щоб вивчити нову статтю напам’ять. Суть у тому, щоб розуміти, коли роботодавець має право попрощатися з вами, а коли — ні; скільки ви повинні отримати і в які строки. Саме це ми розберемо крок за кроком.
Що змінив новий закон про звільнення з роботи: головні підстави
Раніше перелік підстав для звільнення з ініціативи роботодавця був фактично закритий: стаття 40 КЗпП давала приблизно десять причин, і все, що не вписувалось у цей список, вважалось незаконним. Тепер до цих причин додали ще декілька, причому частина з них прямо пов’язана з воєнним станом, мобілізацією та структурними змінами в бізнесі.
| Підстава | Що раніше | Що тепер |
|---|---|---|
| Ліквідація підприємства без звільнення всіх працівників | Заборонено | Дозволено за умови збереження штатного складу ключових спеціалістів |
| Звільнення через тривалу відсутність на роботі понад 4 місяці | Не було чіткого врегулювання | Офіційно закріплено |
| Звільнення працівників, які виїхали за кордон і не виходять на зв’язок | Спірна практика | Врегульовано окремо |
| Скорочення через автоматизацію та впровадження ШІ | Не було як підстави | Введено як окремий пункт |
Перелік виглядає сухо, але саме він вирішує долі конкретних людей. Наприклад, у жінки з Одеси, яка поїхала до родичів у Польщу і не повідомила роботодавця про повернення, раніше звільнення могло затягнутись на роки судів. Тепер строк чітко обмежений, а процедура спрощена.
- Підстави тепер поділені на загальні та воєнні — окремо для періоду дії воєнного стану і окремо для мирного часу.
- З’явились чіткі строки попередження: від 14 до 60 днів залежно від підстави.
- Виплати при звільненні за новими підставами прирівняні до класичного скорочення.
Хто може скористатись новими підставами, а хто — ні
Не кожен роботодавець отримав право застосовувати нові пункти закону. Закон чітко обмежує коло суб’єктів: йдеться передусім про юридичних осіб та ФОП, де працює більше восьми осіб. Мікробізнес із двома-трьома працівниками користується лише базовими нормами КЗпП.
Також не можуть бути звільнені за новими підставами вагітні жінки, особи з неповною працездатністю, одинокі батьки та працівники, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною. Цей список захищених категорій не змінився — закон його не звузив, а подекуди навіть розширив.
Строки і порядок: що має зробити роботодавець
Перше і головне — попередження. Звільнення за новим законом не може бути раптовим. Роботодавець зобов’язаний попередити працівника письмово, під підпис, і вказати конкретну підставу. Якщо попередження немає або воно складене з порушеннями, звільнення можна оскаржити в суді протягом одного місяця з дня вручення копії наказу.
Строки за основними підставами виглядають так:
- Скорочення штату — 60 днів до дати звільнення.
- Автоматизація та впровадження ШІ — 45 днів.
- Тривала відсутність працівника — 30 днів після встановлення факту відсутності.
- Відсутність зв’язку з працівником, який виїхав за кордон — 30 днів з моменту офіційного запиту.
На кожному етапі роботодавець повинен запропонувати працівникові іншу посаду, якщо вона є в компанії. Якщо посади немає або працівник від неї відмовився, оформлюється звільнення з виплатою.
Грошові розрахунки: скільки ви повинні отримати
Розмір виплат залежить від підстави. Найпоширеніші варіанти на 2026 рік виглядають так:
| Підстава звільнення | Виплата | Коментар |
|---|---|---|
| Скорочення штату | 1 середньомісячний заробіток + ще один у разі працевлаштування протягом 2 місяців | Можливий і 3-й місяць, якщо працівник звернувся до служби зайнятості протягом 10 днів |
| Автоматизація / ШІ | 1 середньомісячний заробіток | Виплачується одноразово |
| Тривала відсутність | Компенсація неоплачуваної відпустки та боргу по зарплаті | Вихідна допомога не передбачена |
| Відсутність зв’язку (виїзд за кордон) | Розрахунок боргу по зарплаті + компенсація невикористаної відпустки | Виплачується на банківську картку, зазначену в трудовому договорі |
Сума вихідної допомоги обчислюється з середньоденного заробітку, розрахованого за шість календарних місяців, що передують місяцю звільнення. Якщо працівник пропрацював менше шести місяців, береться фактичний період. При розрахунку враховуються премії, надбавки та індексація.
Окремо варто згадати компенсацію за невикористану відпустку. Її рахують за формулою: кількість невикористаних днів × середньоденний заробіток. Ця виплата не залежить від підстави звільнення і належить працівникові в будь-якому випадку.
Що робити працівникові, якщо його звільняють за новим законом
Крок перший і найважливіший — уважно прочитати наказ. У ньому має бути вказана конкретна підстава, посилання на пункт закону і дата. Якщо замість конкретної підстави стоїть загальна формула «у зв’язку з виробничою необхідністю» — це червоний прапорець.
Крок другий — перевірити строки попередження. Роботодавець повинен вручити його під підпис або надіслати рекомендованим листом. Якщо лист повернувся з позначкою «адресат відсутній», це не звільняє роботодавця від обов’язку повідомити — він повинен був скласти акт про відмову від підпису.
Крок третій — запросити копію трудової книжки (або витяг з реєстру) і довідку про заробіток за останні шість місяців. Ці документи знадобляться і для оскарження, і для центру зайнятості.
Крок четвертий — протягом місяця після вручення наказу подати позов до суду, якщо є підстави вважати звільнення незаконним. У суді ви можете вимагати поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсацію моральної шкоди.
Як поскаржитись, якщо порушено процедуру
Звернутись можна в три інстанції: інспекція Держпраці, суд та профспілка (якщо вона є). Інспекція реагує швидко, але її рішення має рекомендаційний характер. Суд — повільніше, зате з реальним рішенням. Профспілка може вступити в справу як третя особа.
На практиці найефективнішим є поєднання: скарга в Держпраці паралельно з позовом до суду. Інспектор може провести позапланову перевірку і винести припис, який стане доказом у судовій справі. Детальніше про порядок звернення до Держпраці написано в відповідній статті української Вікіпедії.
Якщо мова йде про оскарження звільнення в суді, то згідно зі роз’ясненнями фахівців у сфері трудового права, ключовими доказами є наказ про звільнення, трудовий договір, табель обліку робочого часу та будь-яка кореспонденція з роботодавцем.
Особливості звільнення під час воєнного стану
Воєнний стан впливає на процедуру сильніше, ніж здається. Частина строків скорочена, частина — призупинена. Наприклад, якщо працівник мобілізований, його не можна звільнити за скороченням до закінчення служби — лише за його власною заявою або за ліквідацією підприємства.
Водночас роботодавець має право тимчасово зупинити трудовий договір на період воєнного стану, але це не є звільненням. Це часто плутають, і люди помиляються, вважаючи, що їх «звільнили». Насправді договір просто призупинений, а робоче місце зберігається.
Що нового для ФОП та гіг-працівників
Окремі зміни стосуються ФОП і платників єдиного податку. Якщо людина працює на ФОП, але фактично перебуває в трудових відносинах (є робоче місце, графік, розпорядок), закон дозволяє перекваліфікувати ці відносини в трудові. Це дає їй право на виплати, передбачені новим законом.
Гіг-контракти, які раніше були повністю поза межами трудового законодавства, тепер частково підпадають під захист: зокрема, щодо виплати компенсації при розірванні контракту з ініціативи замовника. Однак повноцінного виходу на виплати при скороченні тут поки немає.
Історичний контекст: чому з’явився новий закон
Ідея оновити стару статтю 40 КЗпП обговорювалась ще до 2022 року. Спочатку йшлося лише про адаптацію до цифрової економіки та дистанційної роботи, але повномасштабне вторгнення змінило пріоритети. З’явились нові реалії: масовий виїзд працівників за кордон, мобілізація, переведення бізнесів у нові регіони, автоматизація виробництва під дефіцит кадрів.
У 2023 році Верховна Рада ухвалила пакет поправок, що стосувався мобілізованих працівників. У 2024 році до нього додали норми про дистанційну роботу і призупинення трудових договорів. У 2025 році на черзі стояли саме підстави звільнення, і саме вони стали головним предметом нового закону, який набув чинності на початку 2026 року.
Те, що ми зараз називаємо «новий закон про звільнення з роботи», насправді є логічним продовженням цього процесу. Він не ламає стару систему, а доповнює її під реалії сьогодення.
Часті запитання (FAQ)
Чи можуть звільнити за новим законом без попередження?
Ні. Попередження залишається обов’язковим, і його строк залежить від підстави — від 14 до 60 днів. Без попередження звільнення вважається незаконним і може бути скасоване судом.
Чи поширюється новий закон на тих, хто виїхав за кордон?
Так, але з нюансами. Якщо працівник не виходить на зв’язок понад 30 днів і не повідомив про причини відсутності, роботодавець має право ініціювати звільнення. Однак якщо людина офіційно перебуває у відрядженні чи на лікарняному, її статус зберігається.
Чи виплачують вихідну допомогу при автоматизації?
Так, виплачується один середньомісячний заробіток. Це менше, ніж при класичному скороченні, але більше, ніж при звільненні за власним бажанням.
Чи можна поновитись на роботі після незаконного звільнення?
Так, через суд. Працівник може вимагати поновлення, виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та компенсацію моральної шкоди.
Що робити, якщо роботодавець не виплачує гроші при звільненні?
Спочатку надіслати письмову вимогу з проханням погасити борг протягом 7 днів. Якщо реакції немає — звернутись до Держпраці та суду. Затримка виплат при звільненні карається штрафом і компенсацією в розмірі не менше середнього заробітку.
Чи впливає мобілізація на звільнення за новим законом?
Мобілізованого працівника не можна звільнити за скороченням або автоматизацією. Роботодавець може лише призупинити трудовий договір на час служби.
Чи стосується новий закон працівників з неповним робочим днем?
Так, всі норми поширюються на сумісників і тих, хто працює на 0,5 або 0,75 ставки. Розмір виплат рахується пропорційно відпрацьованому часу.
Який строк оскарження звільнення в суді?
Один місяць з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня, коли працівник дізнався про порушення. Пропуск строку без поважних причин позбавляє права на оскарження.
Підсумок: що важливо запам’ятати
Новий закон про звільнення з роботи не замінює стару статтю 40 КЗпП, а доповнює її новими підставами і чіткими строками. Працівник отримав більше захисту у питаннях виплат, але й більше обов’язків — повідомляти про зміну місця перебування, реагувати на запити роботодавця, зберігати документи. Роботодавець отримав інструменти для швидкого реагування на кризові ситуації, але й чіткіші правила гри.
Головне, що варто зробити прямо зараз: перевірити свій трудовий договір, дізнатись, яка підстава звільнення там зазначена, і тримати під рукою контакти Держпраці у вашій області. Це не параноя — це звичка, яка реально рятує, коли наказ про звільнення вже лежить на столі.
