Швейцарський суд 26 жовтня 2026 року засудив колишнього співробітника білоруської служби безпеки Юрія Гаравського до двох років умовного терміну за причетність до викрадення опозиційного бізнесмена Анатолія Красовського. Суд врахував співпрацю Гаравського зі слідством та повне визнання провини.
Ключові рішення суду
Суд визнав зізнання Гаравського достовірними. У справі Красовського було встановлено умисел Гаравського та його знання про насильницьке викрадення постраждалого і подальше вбивство.
Водночас у справі Юрія Захаренка Гаравського виправдано, оскільки довести наявність умислу не вдалося. Раніше, у 2023 році, швейцарський суд постановив, що роль Гаравського не була юридично доведена. Вирок того року оскаржили доньки двох жертв.
Визнання та юрисдикція
У 2019 році Гаравський у інтерв’ю Deutsche Welle визнав, що у 1999 році, служивши в білоруському спецпідрозділі СОБР, брав участь у викраденні трьох опонентів Лукашенка, яких згодом було вбито. Trial International надавала підтримку донькам Красовського та Захаренка.
Ця справа стала першою, у якій швейцарські суди застосували принцип універсальної юрисдикції до звинувачень, пов’язаних із насильницькими зникненнями або злочинами в Білорусі. Вирок може бути оскаржений ще раз, і тоді справа потрапить до Федерального верховного суду Швейцарії.
