22 вересня 2026 року в будівлі ООН у Нью-Йорку президент США Дональд Трамп, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і голова уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен підписали безпекову угоду щодо арктичного острова. Документ закріплює розвиток значної військової присутності Сполучених Штатів і забороняє противникам Вашингтона будувати власні бази на Гренландії, водночас не передбачаючи передачі острова США як території.
Угода стосується найбільшого острова світу, де вже працює американський радар раннього попередження та системи космічного спостереження. Нові домовленості змінюють правові рамки перебування США та їхні зобов’язання перед місцевими громадами.
Як угода впливає на Гренландію
Документ передбачає створення додаткових оборонних об’єктів, зокрема військової бази поблизу Нарсарсуака в Південній Гренландії та бази в Местерсвігу на сході острова. Остаточне рішення щодо розміщення американських баз ухвалюватиме уряд Данії за погодженням зі США, а конкретні умови та технічні параметри визначать під час подальших переговорів. Угода залишатиметься чинною навіть у разі набуття Гренландією незалежності, що зберігає безпекові гарантії для острова.
Що кажуть підписанти
Глава гренландського уряду Нільсен наголосив, що новий документ продовжує дію угоди 1951 року та 85 років співпраці у сфері безпеки між Гренландією та США. Фредеріксен заявила, що угода зміцнює спільну безпеку і стримування та поважає суверенітет Данії й право Гренландії на самовизначення, назвавши її такою, що «може тривати вічно». Трамп заявив, що угода дає США «постійний контроль над безпекою та всіма іншими потребами на цій території», і назвав її «грандіозною» для Європи та США.
